Не часто комусь доводиться брати інтерв'ю у власної сестри. Але так вже сталося, що ми обоє люди із великими інтелектуальними амбіціями. Дещо різними, проте завжди яскравими. Поговорити наодинці майже немає часу, та й живемо в різних містах. Тож широкому загалу пощастило, що в нас є натхнення для розмов віртуальних.
АВ: Привіт, Юлія!
ЮС: Привіт!
АВ: Для початку, представ себе для тих людей, що зовсім не знайомі із твоєю особою.
ЮС: Мене звати Юлія Сідорова. Позивний Куба. Активна учасниця революції Гідності. Волонтерка. Парамедик. Учасниця бойових дій, яка 5 років свого життя віддала війні. Громадська діячка. Останнім часом ще й благодійниця. Допомогаю хворим дітям з різного роду проблемами. Починаючий дизайнер одягу. Зараз активно навчаюся та планую показати світу свою першу колекцію на Ukrainian Fashion Week, який відбудеться в лютому місяці наступного року. Після чого вже буде створений мій власний бренд CUBABUBA. Над яким я працюю вже не багато, не мало - два роки.
АВ: Що є головною мотивацією твоєї суспільної активності? Чого ти бажаєш досягти?
ЮС: Я бажаю досягти справедливості. Якої в принципі не існує. Тому і в діяльності справи ніколи не закінчуються.
АВ: Які спогади про перебування на Майдані та фронті найважливіші для тебе? Якщо була б можливість "відмотати плівку" назад до 2014 року, що б ти зробила так само, а що інакше?
ЮС: Важко сказати, що саме важливе. Такі події в житті дають усвідомити, що насправді цінно, а що просто існує як атрибути нашої буденності. Та майже все робила би так само. Може лише трішки менше довіряла людям. І не захоплювалася тими, хто насправді на це не заслуговує.
АВ: Коли ти жила в Харкові, на стіні твоєї кімнати висіло зображення когось з індуїстських богів. Це був лише сувенір, або в тебе є якась симпатія до цієї віри? Як взагалі можеш описати свої релігійні погляди?
ЮС: Я не релігійна людина. Але якби була вимушена бути такою, то мабуть обрала би саме індуїзм. Мені подобається те, що там є велика кількість Богів і можна обрати того, хто тобі подобається найбільше. Право вибору завжди приваблює.
АВ: Ти багато подорожувала світом. Чи можеш поділитися де саме тобі найбільше сподобалося, та чому?
ЮС: Важко обрати щось одне в цьому питанні. Але якщо треба , то хай це буде США. Там мені подобалося все. Як природа, так і міста з їх хмарочосами. Подобаються люди там. І головне міф про те, що там немає нормальноі їжі, виявився лише міфом. Мене, як людину яка більше 10 років не вживає м’яса, лякала перспектива харчуватися в фаст-фудах .
АВ: Знаю що журналісти тебе вже колись запитували про твоє доволі маргінальне позитивне ставлення до еротики. Чи відчуваєш ти якийсь тиск у своєму середовищі стосовно твого відношення до оголеного тіла?
ЮС: Не пам’ятаю , щоб мене журналісти про це запитували. В певних обставинах відчувала. Але це ще коли була на фронті . Але не тільки стосовно цього. Ще стояло питання стосовно мого позитивного ставлення до ЛГБТ. Хоча особисто я не використовувала б в даних питаннях термін «маргінальність».
АВ: Назви три найважливіші для тебе книги, три фільми та три музичні пісні.
ЮС: Ось це вже дуже складно. Що стосовно книжок, що стовно фільмів. На війні дуже багато читала, зараз значно менше, що не є дуже добре. Але можу виділити збірку віршів Жадана «Антена», тому що там є вірш який він мені присвячував. Тому і важлива. Серед пісень так само оберу лише одну «Врятуй мене, сестро!» Олександра Положинського. Знову ж таки, він зізнався що я надихнула його на те, щоб почати писати цю пісню. Ну як вона може бути не важливою для мене? В іншому можна занадто великий перелік писати і не знати, що насправді важливіше. Коли про мене знімуть фільм, то я теж обов’язково поділюся з тобою його назвою!
АВ: Які в тебе передчуття стосовно майбутнього нашої країни та світу загалом? Якщо відсторонитися від твоїх попередньо зазначених бажань, що реально очікуєш та на що ставиш?
ЮС: Думаю все буде добре. Ніколи в світі не було такого, щоб ніде не було війни. Щоб люди не вбивали, не грабували та не робили поганих вчінків. Але світ їснує і буде їснувати далі. Вірю, що нашу країну чекає прекрасне майбутнє. Як би сумно ситуація не виглядала зараз.
АВ: Які стосунки треба берегти незважаючи ні на що, а коли можна скандалити та ставити ультиматуми?
ЮС: Думаю важливо берегти ті стосунки в яких є любов. Не важливо в якій формі вона проявляється. А якщо є любов, то не варто скандалити та ставити ультиматуми. Це її може зруйнувати. Інша справа, що ми не завжди можемо себе контролювати і поводити себе адекватно. Навіть тоді коли хочемо. Знаємо як треба робити, але робимо навпаки.
АВ: Кого із власних знайомих ти бажала би побачити на сторінках мого блогу? Які питання порадила би їм поставити?
ЮС: Завжди цікаво читати та слухати інтелектуальних особистостей, людей з власною історією. Вище згадані Жадан і Положинський цілком підходять під цей опис. З жінок мабуть Яна Зінкевич найбільш цікава зараз, як сучасний феномен. Стосовно запитань, то думаю до кожного треба підходити індивідуально, відштовхуючись від біографії. Не можу нічого порадити.
АВ: Дякую за відповіді і до зустрічі!
ЮС: Будь ласка! До нових зустрічей!
P.S. Бажаючі надалі слідкувати за життям Юлії можуть зробити це на Фейсбуці або в Інстаграмі.